Налаштовування фортепіано. Суспільне Луцьк
Попри те, що Олександр налаштовує фортепіано та піаніно, сам він на них не грає. У Київській консерваторії вивчав баян. Працював музикантом, а після виходу на пенсію майже 20 років тому вирішив перетворити хобі на роботу. Хоча зауважує: гроші за це отримує невеликі.
"Маєш результат і задоволення від того, що воно звучить. Бо музика — то єдине мистецтво, яке зв’язане і в часі, і в просторі. Музика, що грається, — це музика, а та, що записана, — то консерви", — каже він.
Потреба в налаштуванні інструменту є у дитсадочках, музичних школах, закладах культури. Майстер пояснює: різниця між роялем і піаніно полягає в тому, що механіка у першого — горизонтальна, а у другого — вертикальна. Кажуть, що рояль важче настроїти, однак Олександр Мізюк зауважує: більше клопоту з фортепіано.
"Настроїли одну струну, потім строїмо дві разом. І так 88 разів. Скільки тих клавіш є, стільки треба то зробити", — ділиться процесом фортепіанний майстер.
Олександр Мізюк грає на баяні. Суспільне Луцьк
Наголошує: за інструментом треба доглядати так само, як на кухні за тарілками. Пильнувати, щоб була чистота.
"Треба прийти, всю клавіатуру зняти, пропилотяжити. Бо мені кажуть: "Чогось клавіша не працює". Я відкрив. А там цепочка золота, а в когось там копійки впали", — каже він.
Щоб рояль і фортепіано не розладнувалися, їм потрібно знаходитися у місцях, де постійна температура становить до 30 градусів, а волога — не більше 60%. Холод також негативно впливає на інструменти, бо дерево не любить перепадів, пояснює Олександр Мізюк.
