Лютий 2022 року змінив життя Тараса, як і тисяч українців. Родом із Ковеля, у цивільному житті він працював на підприємстві теплових мереж «Ковельтепло» та мав цікаву віддушину – розводив кролів.
Його історію розповіли в 100-й бригаді.
«Якщо без фанатизму, то доходило до 150 штук», – усміхається Тарас, згадуючи своє господарство.
Сьогодні він – солдат ЗСУ, водій маскувального взводу інженерно-саперної роти 100 омбр. Утім його сфера відповідальності значно ширша, ніж може здаватися на перший погляд.
«По факту – це і ремонт автомобілів, і заготівля лісу, і робота на пилорамі. У нашому підрозділі всі вміють робити все. Одне слово – господарники», – пояснює боєць..jpg)
Тарас долучився до інженерного підрозділу сталевої сотки восени 2022 року і майже одразу отримав від побратимів псевдо Ювелір. Тут цінують не лише витривалість, а й практичні навички, які він здобув ще в мирному житті. Саме такі люди тримають на собі повсякденну, непомітну, але критично важливу роботу.
Читати ще: «Закінчення війни на фронті не видно». Розмова з військовим батальйону безпілотних систем 100-ї бригади
Разом із побратимами Тарас пройшов найгарячіші ділянки російсько-української війни: Серебрянський ліс, Очеретине, Торецьк…
Попри війну, Тарас не перестає думати про майбутнє. Планів багато, але один – особливо близький серцю.
«Після війни хочу знову розводити кролів», – каже він.
Є в нього і ще одна пристрасть – риболовля. І тут Тарас має чим похизуватися.
«Найбільший улов – сом 56 кілограмів. Зловили разом із кумом на Стиру», – згадує він із помітною гордістю.
Удома на нього чекає велика родина – дружина Світлана та чотири доньки: Оля, Софія, Христина і Леся (тепер розумієте, чому Ювелір?). Саме вони – головна мотивація Тараса.Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть Повідомити
