Владислав родом із Луцька. Станом на лютий 2022 року він був студентом Фахового коледжу технологій, бізнесу та права ВНУ імені Лесі Українки. Але коли розпочалася повномасштабна війна, хлопець у свої 20 років без вагань змінив навчальну аудиторію на бліндаж, ставши на захист держави у складі 100-ї бригади.
Його історію розповіли на сторінці бригади у Фейсбуці.
«До війська пішов, аби захистити свою сім’ю, Батьківщину та не пустити ворожу погань на рідну землю», – каже Влад.
В армії він узяв собі позивний Скриня – похідний від прізвища. Як піхотинець пройшов найгарячіші напрямки фронту: Бахмутський, Куп’янський, Лиманський, Покровський, Торецький.
«Покровський та Торецький відтинки фронту через нашестя ворожих «пташок» були найважчими», – пригадує Скриня.
Згодом він став оператором БПЛА у зенітному ракетному дивізіоні. Його нова війна – це боротьба за чисте від ворожих дронів українське небо.
«Найкращим засобом протидії ворожим дронам є помпова рушниця та FPV-перехоплювач», – переконує фахівець.
Нині його підрозділ стримує ординську навалу на Костянтинівку. Тут найчастіше доводиться мати справу з розвідувальними безпілотниками противника.
«На нашому напрямку зазвичай мінусуємо ворожі розвідувальні БПЛА Zala та «Князь Вещий Олег». За зміну один екіпаж може збити від п’яти «пташок», – розповідає Влад.
Читати ще: «Після війни знову розводитиму кролів», – воїн сталевої сотки на псевдо Ювелір
До служби Владислав захоплювався спортивною риболовлею, що неабияк знадобилося в зоні бойових дій. Вміння чекати, відчувати момент і точно діяти – тепер це про полювання не на рибу, а на ворожі цілі в небі.
А ще у нашого героя є вірний товариш – пес Семен, американський стаффордширський тер’єр.
«Півтора року він служив разом зі мною в ЗСУ. Зараз же в нього собачий дембель. Він у Луцьку і радіє життю», – з усмішкою розповідає боєць.
Нині Владислав найбільше прагне повернутися на Волинь, де на нього нетерпеливо чекає велика любляча родина.Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть Повідомити
