листопада

21

Вівторок

Шановні читачі!

Передплачуйте газету у форматі PDF
Якщо з тих чи інших причин ви не можете передплатити наше друковане видання, повідомляємо вам приємну новину: ви можете насолоджуватися переглядом «Нового життя» у форматі PDF. Адже інформація, розміщена на нашому сайті, відрізняється від тієї, яка є в друкованому вигляді газети.
Отож, для того, щоб здійснити передплату, вам достатньо здійснити перерахунок коштів за нашими реквізитами, у графі "Призначення платежу" вказати "За електронну передплату газети". А також після цього повідомити на нашу електронку, на яку адресу висилати газету. Таким чином уже у п'ятницю ви отримуватимете свіжий суботній номер "Нового життя" та будете на вістрі всіх новин Любешівщини!
Вартість передплати:
на місяць – 9 грн.,
на 6 місяців – 50 грн.,
на рік – 100 грн.

Останні коментарі

Сім’я Петра і Валентини Дишків давно заслужила повагу та авторитет у жителів Великої Глуші й довколишніх сіл. Адже вони все своє життя присвятили медицині, а отже – піклуванню про найцінніше – здоров’я і життя людей. Їхніми стежками упевнено крокує молодша донька Олеся.

Ось уже чверть віку подружжя трудиться пліч-о-пліч у професії, а через рік виповниться стільки ж, як разом стали на рушничок щастя. До того ж глава сім’ї п’яте скликання відстоює інтереси громади як депутат районної ради.

Будучи хлопчаком, Петро Дишко, уродженець с. Ветли, мріяв про море. Тепер уже з усмішкою згадує, як після восьми класів збирався вступати до Херсонського морехідного училища. Однак кермо його долі повернуло зовсім в інший бік, і того ж 1979 року Петро Семенович почав освоювати спеціальність «Фельдшер» у Ківерцівському медучилищі. Після закінчення повернувся в Любешівський район – працював на «швидкій» у райлікарні, щоправда, лише півтора місяця, бо незабаром призвали в армію.  Два роки Петро Дишко служив у Казахстані, на космодромі Байконур. Коли демобілізувався, вирішив продовжувати навчання, вступати до вишу. Обирав між Вінницею та Львовом, а обставини склалися так, що став студентом лікувального факультету Тернопільського медінституту. Закінчивши його на зорі Незалежності України, в 1991-му, впродовж року проходив інтернатуру у другій Луцькій міській лікарні. Опісля за направленням поїхав працювати у Великоглушанську дільничну лікарню як лікар-терапевт, а через рік призначений її головним лікарем. Тут же зустрів своє кохання, свою, як каже, «ізюминку по життю» – Валентину Павлівну. Майбутня дружина після закінчення рідної Малоглушанської школи навчалася у Ковельському медичному училищі, після якого й направили молоду, але беручку, відповідальну медсестру у Великоглушанську дільничну лікарню. Розпочали трудовий шлях разом, недовго відтягували і з весіллям – через рік одружилися. На роботі Валентина Дишко – сімейна медична сестра, а вдома – любляча дружина, матуся, чудова господиня, берегиня родинного вогнища. Двох чудових дітей виховали Дишки: старший син Роман уже відслужив в армії, а донечка Олеся закінчила четвертий курс Тернопільського державного медичного університету ім. І. Горбачевського, стоматологічний факультет. Вона - розумниця-красуня, організатор різних заходів у своїй групі. Ось такий у Дишків «сімейний підряд» медиків.
Упродовж двадцяти п’яти років життя не стояло на місці, відбувалися зміни, реформи, торкнулися вони і Великоглушанського закладу охорони здоров’я. Якщо раніше тут діяла дільнична лікарня на 15 стаціонарних ліжко-місць, то вже майже п’ять років це – Великоглушанська амбулаторія загальної практики Центру первинної медико-санітарної допомоги на 10 ліжок із денним стаціонаром. Нелегко було звикати людям до змін, проте виручає те, що тоді ж був утворений пункт екстреної медичної допомоги на базі Любешівської ЦРЛ. Є у Великоглушанській амбулаторії свій санітарний транспорт, тож у певні дні виїжджають медики на дільницю, та й у час доїзду до хворих – 15 хвилин, вкладаються. Прийом пацієнтів ведеться в амбулаторії, працюють і на дільниці – по селах Невір, Мала Глуша, Щитинь. Якщо виникає необхідність – лежачих хворих доставляють на стаціонарне лікування до Любешівської ЦРЛ або в м. Камінь-Каширський.
- Тепер не шкодую, що так склалося життя. А колись, як тільки почав працювати лікарем-терапевтом, отримував зарплату у 120 карбованців. Це при тому, що в студентські роки, підробляючи, мав щомісяця інколи більше трьохсот, - каже Петро Семенович, відповідаючи на запитання, чи шкодував коли-небудь, що обрав медицину, а не море. 
Водночас додає, що професія медика – надзвичайно потрібна людям. Хоча й трапляються різні ситуації, але стараються так працювати, аби пацієнти не нарікали. Та й база амбулаторії в плані медичного обладнання, наданні медичної допомоги дещо покращилася. Як депутат районної ради вже п’яте скликання Петро Дишко відстоює інтереси громади, зокрема, щодо ремонту ФАПів, покращення умов праці та прийому пацієнтів у їхній амбулаторії. Звичайно, як головний лікар переймається змінами, котрі внесе грядуща нова реформа. Наприклад, вважає, що давно має бути електронний реєстр пацієнтів, у якому міститиметься вся інформація (де, коли і як лікувалися).  Аби лишень «під реформу» виділялися кошти. 
Водночас наголошує на тому, що в них – колектив однодумців (нині в амбулаторії працює п’ятнадццять осіб). Єднає не лише спільна робота, інколи разом проводять і дозвілля: «Якщо колектив дружний, хороший, з ним можна гори звернути. Коли є взаєморозуміння, будуть і показники, і люди шануватимуть». А ще лікар переконаний: медики у будь-яку пору доби мають іти й надавати людям медичну допомогу, бо життя – одне, і його треба достойно прожити, щоб і самому, й людям було що хороше згадати. 
Для Петра Семеновича хорошим релаксом завжди була і є риболовля, відпочинок на озері Біле. Також на Світязь щороку в липні Дишки їздять на зустріч випускників медінституту. А ще мають мрію поїхати до Європи (адже запроваджено «безвіз») – подивитися, як трудяться, живуть їхні колеги-медики. 
Тамара Урядова.

Comments are now closed for this entry

Єдина країна

Це цікаво

No result...

Календар новин

<< < червня 2017 > >>
пн. вт. ср. чт. пт. сб. нд.
      1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30    
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання