червня

23

П'ятниця

Тут може бути Ваша РЕКЛАМА
(На місяць зверху - 150 грн, внизу - 100 грн)

Тут може бути Ваша РЕКЛАМА
(На місяць зверху - 150 грн, внизу - 100 грн)

Тут може бути Ваша РЕКЛАМА
(На місяць зверху - 150 грн, внизу - 100 грн)

Шановні читачі!

Передплачуйте газету у форматі PDF

Якщо з тих чи інших причин ви не можете передплатити наше друковане видання, повідомляємо вам приємну новину: з наступного року ви можете насолоджуватися переглядом «Нового життя» у форматі PDF. Адже інформація, розміщена на нашому сайті, відрізняється від тієї, яка є в друкованому вигляді газети.

Отож, з приводу передплати на електронну версію «Нового життя» у PDF-файлі, звертайтеся:

вул. Незалежності, 54, смт Любешів, 3-01-13, 3-01-14, 3-00-76, або ж за електронною адресою novezhuttya@gmail.com
Вартість передплати:
на місяць – 9 грн.,
на 6 місяців – 50 грн.,
на рік – 100 грн.

Єдина країна

Останні коментарі

Сім’я Петра і Валентини Дишків давно заслужила повагу та авторитет у жителів Великої Глуші й довколишніх сіл. Адже вони все своє життя присвятили медицині, а отже – піклуванню про найцінніше – здоров’я і життя людей. Їхніми стежками упевнено крокує молодша донька Олеся.

Сім’я Андрія та Марії Губариків із Цира вже третій рік вирощує малину, час плодоношення якої припадає на кінець липня-жовтень. На сьогодні площа на трьох полях, відведена під цю ягоду, складає понад 85 соток. Проте не лише нею займаються господарі. На грядках біля дому можна побачити і кущики лохини («борувки»), стрункі рядки полуниці, є й невеличка тепличка поряд, радують око молоді плодові дерева. Бажання трудитися, жити зі своєї праці в господарів вистачає, але й турбот – також.

Юхимія Михальчук – народна майстриня. Ще навчаючись у третьому класі, вона закохалася у цю справу, відтоді голка та різнобарвні нитки – вірні супутники її життя. В доробку Юхимії Михайлівни – вишивані рушники, скатертини, серветки, наволочки та картини, які перетворили її будинок в неповторну картинну галерею. А любов і талант до рукоділля передався їй від бабусі, яка колись була відомою ткалею, ще й онуку навчила цьому ремеслу.

Сашуня – першокласниця Цирської школи, проте вже досить непогано читає. Вона дуже любить читати, а ще малювати й розмальовувати, допомагати пекти піцу та різні смаколики. Енергії в неї стільки, що просто не може всидіти на одному місці. Десятки запитань за хвилину вона сипле, звертаючись до «Марійки» – так називає свою рідну тітоньку Марію Михалик, котра, в силу непростих життєвих обставин, разом із чоловіком Василем взяла під опіку племінників Олександру та Артема.

«Все з молитвою треба робити», - саме так стверджує корінний житель с. Щитинь Микола Саливончик, якого всі у селі називають старостою, навіть попри те, що він уже декілька років не старостує. А ще він чи не кращий у Щитині умілець по роботі з деревом. Вже й не злічити, скільки зробив людям на замовлення діжок чи маслобійок.  Правда, останнім часом закинув цю справу, адже роки вже не ті. А у розмові чоловік - напрочуд скромний та простий, у своїх вміннях не вбачає чогось особливого, лише говорить: «Все - у славу Божу».

Пензлик вправно витанцьовує на папері і своїми синхронними рухами створює барвисті квіти, зелені гаї, просторі ліси, блакитне небо, чисті води рік, озер, яскраве сонечко… Свіжий запах гуаші розноситься кімнатою, на полицях з’являються все нові малюнки, а допитливі красуні-донечки Іванна та Альона тихенько спостерігають за таким творчим процесом, за тим, як мама Світлана Дарчич у невимовній тиші створює красу.

Сім’я Любові та Василя Христінчиків із Дольська – по-своєму особлива. І не лише тому, що багатодітна. Мама – землевпорядник зі стажем, господиня, а тато – різнобічна творча особистість. Відколи вони у парі, розділяють навпіл радощі та життєві випробування. 

Скільки-то часу збігло відтоді, як він, молодий солдат, тримав зброю у руках й уперто йшов на ворога! Скільки разів уже цвіли сади від тої пам’ятної весни! Цьому вже й ліку не веде Іван Салівончик зі Щитиня, інвалід Другої світової війни. Багато, ой як багато пройшло років… Колись високий статний юнак став сивочолим дідусем. Але, незважаючи на це, його пам’ять цупко тримає пережите і час від час у снах озивається болем.

Весна для Петра Сацика – особлива пора. Найперше тому, що квітучої травневої пори шістдесят літ тому загорілася зірка його долі. А в березні наступного року буде двадцять, як прийшов у галузь поштового зв’язку. Колись чоловік мав мрію стати журналістом, свого часу пропонували йти у правоохоронці, але переважила улюблена справа. Енергійний, оптимістичний, дії та слова - виважені, а погляд - уважний та відкритий.
Літа, літа… Ніби нещодавно ходила «на вечорки» з іншими дівчатами Ганна Веремійчик, жителька с. Дольськ, а ось уже вісімдесятий місточок доля споруджує на її життєвому шляху. А на ньому ж усього було. Проте не розгубила мама-героїня в щоденних клопотах про десятьох кровинок ані теплоти сердечної, ані доброти. Бог дав дочекатися не лише вісімнадцять онуків, але й вісьмох правнуків.

Кажуть, хороша людина – хороша в усьому. І на прикладі Лідії Вознюк із Щитиня легко в цьому переконатися. Адже вона – привітна людина, хороший спеціаліст, різнобічно обдарована особистість, знана господиня, а ще – кохана дружина та любляча матуся.

Щасливі ті люди, котрі, крім щоденної роботи, мають улюблене захоплення, яке приносить естетичне задоволення та душевний спокій. А ще у звичайні буденні дні вносять яскраві фарби. Саме так стверджує жителька Любешова Тетяна Абрамович, котра, навіть через обмаль вільного часу, завжди знаходить хвилинку для творчості.

Уміти в усьому бачити красу, а ще створювати її – це талант, який не у кожного є. Хтось навіть не помічає, як розпускають свої зелені коси тендітні берізки та наливаються сонцем пуп’янки на яблуні чи абрикосі, які ще буквально за декілька днів, а, може, навіть і годин стануть ніжно-рожевим чи білосніжним цвітом. А інші, навпаки, там, де, здається, немає нічого особливого, зуміють знайти шматочок краси й тепла. Саме такою є миловидна і надзвичайно скромна та привітна Катя Ковальчук із Зарудча, котра щодня створює красу, адже має безліч захоплень і талантів. 

Минулої п’ятниці, в останній день першого весняного місяця, столітній ювілей зустріла корінна жителька села Люб’язь Віра Павлючик. Зі словами щирих вітань та побажань, квітами та подарунками завітали до іменинниці начальник управління соціального захисту населення райдержадміністрації Зінаїда Оласюк, Люб’язівський сільський голова Борис Шубич та представник районної організації ветеранів України Галина Остапчук. Також,  аби привітати ювілярку та висловити їй слова щирої вдячності, зібралася вся велика і дружна родина.

Доля… Вона у кожного своя: така різна і така примхлива. Комусь дарує щастя, а комусь – нелегкі життєві випробування. Непроста вона і в Олександра Корця, корінного жителя села Дольськ. Тепер він – ветеран війни та учасник бойових дій, а ще нещодавно зустрів мудрих дев’яносто. Цьому чоловікові на своєму віку довелося побачити все: і війну, і скруту, і перемогу, й радощі, і печалі. 

Саме так стверджує житель села Любешівська Воля Сергій Стась, котрий уже чотири роки поспіль займається вирощуванням цієї солодкої ягоди. У дбайливого господаря плантації малини щороку збільшуються, та, крім цього, поступово добавляються й інші ягоди, зокрема ожина, смородина та полуниця, лохина, а ще він посадив чимало плодових дерев: вишень, черешень та яблунь різних сортів. 

Спливає в пам’яті той день, коли вперше переступила поріг редакції нашої районки. Ступила несміливо, з острахом. Проте всі побоювання в одну мить розвіялися від привітних  заспокійливих слів Лізи Григорівни Гарбар. Я відразу відчула материнську турботу з її боку,  від чого стала почуватися по-домашньому комфортно.  

Наталія Крисько – вчитель історії та правознавства, класний керівник 10 класу ЗОШ І-ІІІ ст. с. Великий Курінь. А ще вона – чудова дружина, мама, господиня, духовно багата особистість.

«Доброго дня!» - гукає чоловік на велосипеді до перехожих. Це – землевпорядник Дольської сільської ради Василь Онищук. А що проживає в Люб’язі, то добирається на роботу маршрутним транспортом, а за теплої погоди – велосипедом доїжджає. І так – майже тринадцять років.
Доле, доле… Чому до одних ти така привітна, вишиваєш свої рушники яскравими кольорами, а іншим, навпаки, готуєш чимало випробувань? Чому інколи даруєш прекрасній, тендітній жінці зовсім не жіночу життєву стежину, на якій треба бути напрочуд сильною, мужньою і витривалою? Як ось для Марії Дудко із Лобни – єдиної із 30 майстрів лісу державного підприємства «Любешівське лісомисливське господарство». І все ж вона, як і належить жінці, - ніжна,  щира душею та красива.

Події району

Календар новин

June 2017
Mon Tue Wed Thu Fri Sat Sun
29 30 31 1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 1 2
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Господині на замітку

Це цікаво

Посміхніться

No result...