жовтня

18

Середа

Тут може бути Ваша РЕКЛАМА
(На місяць зверху - 150 грн, внизу - 100 грн)

Тут може бути Ваша РЕКЛАМА
(На місяць зверху - 150 грн, внизу - 100 грн)

Шановні читачі!

Передплачуйте газету у форматі PDF

Якщо з тих чи інших причин ви не можете передплатити наше друковане видання, повідомляємо вам приємну новину: з наступного року ви можете насолоджуватися переглядом «Нового життя» у форматі PDF. Адже інформація, розміщена на нашому сайті, відрізняється від тієї, яка є в друкованому вигляді газети.

Отож, з приводу передплати на електронну версію «Нового життя» у PDF-файлі, звертайтеся:

вул. Незалежності, 54, смт Любешів, 3-01-13, 3-01-14, 3-00-76, або ж за електронною адресою novezhuttya@gmail.com
Вартість передплати:
на місяць – 9 грн.,
на 6 місяців – 50 грн.,
на рік – 100 грн.

Останні коментарі

Війна… Для Олени Олішкевич це не просто слово, від звучання якого в  кожної людини йде холод по шкірі. Для неї це - значно більше, адже то частина її життя, відсутність щасливого дитинства, втрата рідного батька, голод, сльози, відчай та одночасно щира молитва і надія на світлий завтрашній день.

Ольга Кухарик – начальник відділення поштового зв’язку с. Невір. Ось уже сімнадцять літ односельці звертаються до неї не лише, аби вислати переказ чи бандероль, оформити передплату, але й придбати ту чи іншу продукцію, а ще почути привітне слово і, звичайно, дізнатися про новинки поштових послуг.

«Коли до мене з’їжджається вся наша велика і дружна родина, то сусіди завжди запитують: «А де ж ви всі в хаті поміщаєтеся?», - з посмішкою каже жителька Любешова Олена Цюрик. Вона з величезною радістю і любов’ю розповідає про своїх чотирьох доньок, стількох же зятів, сімох онуків та одну правнучку. Адже вони - її найбільше щастя у житті.  

Якщо словосполучення «мати-одиначка» для нас є звичним, то, коли кажуть «батько-одинак», відразу виникають якісь особливі відчуття. Адже кожен чоловік, котрий самостійно виховує дітей,  залишившись без дружини, дійсно заслуговує уваги та поваги. Саме таким є герой сьогоднішньої нашої публікації - житель села Угриничі Олександр Сацик.

Ось так кажуть синочки Анатолія Домальчука, приміряючи його кашкет рятувальника. Адже він – старший лейтенант служби цивільного захисту, начальник караулу Любешівської 12 ДПРЧ, і точно знає, що найголовніше – застерегти лихо, а якщо вже воно трапилося, - допомогти потерпілим.

Саме так вважає підприємець із Любешова Надія Володимирівна Зімич. І ось уже впродовж двох десятків років підтверджує свою думку високими показниками праці.

Нині нікого не здивуєш інформацією про те, що хтось із земляків живе або працює за кордоном. Але на початку 90-х років минулого століття, коли наша держава робила перші кроки незалежності, такі випадки були рідкістю. Й саме тоді у далеку Канаду виїхала уродженка Любешова Лариса Баюс (дівоче прізвище Будько). Ця молода красива жінка-театрал, попри  відстань у десятки років та тисячі кілометрів, була і залишається щирим патріотом.

Василь Труш із Любешова називає себе пасічником-початківцем, адже лише четвертий рік іде, відколи тримає пасіку. Та коли дізнаєшся, скільки новаторського застосовує чоловік у цьому древньому промислі, просто диву даєшся.

«Інтереси в мене різнобічні: подобається плести вироби з лози, малювати різними техніками, створювати конвертики, вітальні листівки, букети з цукерками та багато іншого», - описує свої захоплення, котрі стали невіддільними від професії, викладач предмету «Кольороведення, архітектурний кольоровий просторовий дизайн» Любешівського технічного коледжу ЛНТУ Тетяна Довгополик. 

Ольга Савчук – одна із старших жителів Бихова. Усміхнена, щира і привітна, жінка ще досить енергійна у свої вісімдесят вісім. Комусь, може, важко повірити, проте неодноразово життя її могло завчасу догоріти, наче воскова свічечка. 

«Коли я танцюю, то отримую насолоду», - саме так каже  Вікторія Іванюк, уродженка села Бірки. А ще додає, що танці для неї є не просто роботою чи улюбленим заняттям, а сенсом життя. 

Бихівчанин Сергій Березюк у свої двадцять чотири – багаторазовий чемпіон та призер всеукраїнських і міжнародних турнірів, член збірної України із легкої атлетики.

Віталій Веремчук - начальник відділу екологічної освіти та рекреації НПП «Прип’ять-Стохід». На вигляд це - молодий чоловік середнього зросту, зграбної статури. Інтелігентне обличчя, відкритий погляд світлих очей, спокійний голос. А під час спілкування переконуєшся, що перед тобою – професіонал справи, людина, закохана в природу, для якої професія і стиль життя поєдналися воєдино.

Ідею написати про Галину Олексіївну Зелик виношувала давно. І ось, впоравши роботу, присіла до столу й вивела на аркуші учнівського зошита перші рядки.

Для маленької красуні Наталочки Лащ із Залізниці перший день літа завжди особливий, адже у неї тоді день народження. І цьогоріч вона святкувала перший ювілей - десять рочків. На святі було все, як належить: торт, подарунки, щирі вітання й побажання, дитячий сміх, повітряні кульки й пахучі квіти. Та найприємнішим для дівчинки стало те, що вона, після довготривалого лікування за кордоном, нарешті повернулася додому, у рідне село і зустріла свій день народження у колі найдорожчих людей та друзів.

Сім’я Петра і Валентини Дишків давно заслужила повагу та авторитет у жителів Великої Глуші й довколишніх сіл. Адже вони все своє життя присвятили медицині, а отже – піклуванню про найцінніше – здоров’я і життя людей. Їхніми стежками упевнено крокує молодша донька Олеся.

Сім’я Андрія та Марії Губариків із Цира вже третій рік вирощує малину, час плодоношення якої припадає на кінець липня-жовтень. На сьогодні площа на трьох полях, відведена під цю ягоду, складає понад 85 соток. Проте не лише нею займаються господарі. На грядках біля дому можна побачити і кущики лохини («борувки»), стрункі рядки полуниці, є й невеличка тепличка поряд, радують око молоді плодові дерева. Бажання трудитися, жити зі своєї праці в господарів вистачає, але й турбот – також.

Юхимія Михальчук – народна майстриня. Ще навчаючись у третьому класі, вона закохалася у цю справу, відтоді голка та різнобарвні нитки – вірні супутники її життя. В доробку Юхимії Михайлівни – вишивані рушники, скатертини, серветки, наволочки та картини, які перетворили її будинок в неповторну картинну галерею. А любов і талант до рукоділля передався їй від бабусі, яка колись була відомою ткалею, ще й онуку навчила цьому ремеслу.

Сашуня – першокласниця Цирської школи, проте вже досить непогано читає. Вона дуже любить читати, а ще малювати й розмальовувати, допомагати пекти піцу та різні смаколики. Енергії в неї стільки, що просто не може всидіти на одному місці. Десятки запитань за хвилину вона сипле, звертаючись до «Марійки» – так називає свою рідну тітоньку Марію Михалик, котра, в силу непростих життєвих обставин, разом із чоловіком Василем взяла під опіку племінників Олександру та Артема.

«Все з молитвою треба робити», - саме так стверджує корінний житель с. Щитинь Микола Саливончик, якого всі у селі називають старостою, навіть попри те, що він уже декілька років не старостує. А ще він чи не кращий у Щитині умілець по роботі з деревом. Вже й не злічити, скільки зробив людям на замовлення діжок чи маслобійок.  Правда, останнім часом закинув цю справу, адже роки вже не ті. А у розмові чоловік - напрочуд скромний та простий, у своїх вміннях не вбачає чогось особливого, лише говорить: «Все - у славу Божу».

Єдина країна

Це цікаво

Календар новин

<< < жовтня 2017 > >>
пн. вт. ср. чт. пт. сб. нд.
            1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31          
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання