березня

26

Неділя

Шановні читачі!

Передплачуйте газету у форматі PDF

Якщо з тих чи інших причин ви не можете передплатити наше друковане видання, повідомляємо вам приємну новину: з наступного року ви можете насолоджуватися переглядом «Нового життя» у форматі PDF. Адже інформація, розміщена на нашому сайті, відрізняється від тієї, яка є в друкованому вигляді газети.

Отож, з приводу передплати на електронну версію «Нового життя» у PDF-файлі, звертайтеся:

вул. Незалежності, 54, смт Любешів, 3-01-13, 3-01-14, 3-00-76, або ж за електронною адресою novezhuttya@gmail.com
Вартість передплати:
на місяць – 9 грн.,
на 6 місяців – 50 грн.,
на рік – 100 грн.

Єдина країна

Останні коментарі

Наталія Крисько – вчитель історії та правознавства, класний керівник 10 класу ЗОШ І-ІІІ ст. с. Великий Курінь. А ще вона – чудова дружина, мама, господиня, духовно багата особистість.

«Доброго дня!» - гукає чоловік на велосипеді до перехожих. Це – землевпорядник Дольської сільської ради Василь Онищук. А що проживає в Люб’язі, то добирається на роботу маршрутним транспортом, а за теплої погоди – велосипедом доїжджає. І так – майже тринадцять років.
Доле, доле… Чому до одних ти така привітна, вишиваєш свої рушники яскравими кольорами, а іншим, навпаки, готуєш чимало випробувань? Чому інколи даруєш прекрасній, тендітній жінці зовсім не жіночу життєву стежину, на якій треба бути напрочуд сильною, мужньою і витривалою? Як ось для Марії Дудко із Лобни – єдиної із 30 майстрів лісу державного підприємства «Любешівське лісомисливське господарство». І все ж вона, як і належить жінці, - ніжна,  щира душею та красива.

«Наталія – старанна учениця, щороку бере участь у різних олімпіадах. Торік завдяки їй в історії школи вперше був побитий рекорд: вона здобула перемогу не з одного, а двох предметів на обласній олімпіаді, крім того, мала треті місця з історії та географії», - з гордістю розповідає про дев’ятикласницю Наталію Бойко директор ЗОШ І-ІІІ ст. с. Мала Глуша Юрій Харчик.

Багатий наш край на талановитих вишивальниць. У кожної – свій «творчий почерк», уподобання. В долі Лідії Курінчук, жительки с. Зарудчі, барвистим перевеслом любов до вишивання органічно переплелася із піснею. А от професію обрала, пов’язану з милосердям, – у галузі медицини працює майже сорок п’ять років.

Правдиво зауважив письменник, журналіст, народний депутат України першого скликання Андрій Бондарчук, що про Голодомор 1932-1933 років написано немало. А от про наступний,  дещо з меншими жертвами, - 1946-1947 рр., майже забули. Щоправда, на Західній Україні класичного голодомору як такого не було. Навпаки, жителі цього краю рятували від голоду не лише своїх земляків-українців, а й росіян, білорусів, молдаван. Інформації про голод 46-47 років, дійсно, мало, та ті події цупко тримають у своїй пам’яті свідки, котрі його пережили. І головне, що причина цього - не просто наслідки війни, розруха у післявоєнний період, а свідома Сталінська політика хлібозаготівель. Любов Будько, жителька с. В’язівне, є однією з тих, хто пережив ті нелегкі роки. Навіть невблаганний плин часу не стирає з пам’яті цієї жінки ті страшні події, хоча їй тоді було лише п’ять рочків.

Щаслива людина, котра має улюблену справу, а також - міцну сім’ю, хорошу родину. Про Любов Тимощук, жительку с. Гірки, можна цілком правдиво твердити, що має і те, й інше.

Напередодні Старого Нового року, 13 січня, - на початку Новоліття за церковним календарем, жителька с. Бихів Тетяна Мельник зустріла 100-річний день народження. У день поважного ювілею щирі слова привітань та побажань для ювілярки прозвучали від рідних, близьких, а також від сільської ради.

Тетяна Герасимик-Чернова – заступник директора з навчальної роботи Любешівського технічного коледжу ЛНТУ, член акредитаційної комісії при Міністерстві освіти України, викладач спецдисциплін, а віднедавна - лауреат обласної премії імені Й. В. Гошовського за заслуги у сфері освіти. Таку нагороду за свою працю Тетяна Павлівна отримала нещодавно на сесії обласної ради. «Це було досить приємно та одночасно неочікувано, адже я навіть не знала, що подали мою кандидатуру на конкурс»,  - зі скромністю зазначила про свій черговий педагогічний успіх жінка. 

Десятки літ тому, мабуть, не було такого села на Любешівщині, яке б не мало свого коваля або навіть кількох. Попри те, що нині, здавалось би, будь-що можна придбати готове, це давнє ремесло все ж не відійшло в небуття. От і в Бірках проживають люди, котрі зі шматка металу виковують не просто корисні, потрібні в побуті, але й красиві речі. Таким є і Анатолій Кошелюк.

А чи бачили ви, як чорноокий араб косить поліські болота? Або ж як він, засукавши рукави, копає картоплю? У Невірі, наприклад, така картина – не в дивовижу. Адже дві рідні сестри із родини Мартинців вийшли заміж за мусульман. І тепер вони частенько приїжджають на Полісся. Один із них навіть деякий час тут жив.

Уже неодноразово наше видання писало про жителів с. Деревок Івана та Юрія Пасичів, котрі радують земляків своїми успіхами на численних змаганнях зі східних єдиноборств. Скарбничка їхніх нагород постійно збільшується. Тож, мабуть, недаремно тренер хлопців Андрій Зінчук порівнює їх зі знаменитими братами Кличками. Тим більше, що днями вони обоє стали чемпіонами світу з козацького двобою за правилами ММА!

Доля кожного жителя Невіра – краплинка історії людського роду нашого села. Не схожа на інші життєва стежина і Євдокії Оганової. Народилася вона у багатодітній сім’ї Кирила й Ганни Занюків. У всіх дітей склалася добре доля, а ось татовій улюблениці Дусі довелося пройти такі життєві повороти, на які вона й не сподівалася.

Любов Любчик – жінка, в якій гармонійно поєдналися молодечий запал та життєвий досвід. У неї, незважаючи на поважний вік, зовсім відсутній вільний час, адже щодня має безліч справ. Вона вже більше десяти років обіймає посаду заступника голови Любешівської районної ради ветеранів. А ще є учасницею аматорського колективу «Калинонька» та активним студентом «Університету ІІІ віку».

Днями вся родина збереться за святковим столом у бабусі Федори, адже постукає у двері новий день народження, котрий принесе для цієї жінки мудрих 82... Багато вже збігло води у ріку життя, і наразі найбільшою потіхою бабусі є її діти, онуки й правнуки, а ще безліч спогадів із нелегкого життя.

Саме такі слова є життєвим кредом Василя Ковзоловича, котрий проживає у с. Велика Глуша. Він – знаний майстер на селі щодо роботи з технікою. А ще, крім цього, Василь Васильович – хороший чоловік, турботливий тато та дбайливий господар.

Професія вчителя - одна із найдавніших на Землі. Завжди вважалося, що бути педагогом - це благородно і модно. Тому не дивно, що вчительське ремесло передавалося із покоління у покоління впродовж багатьох років. Проте в наш час значно рідше можна зустріти сім’ю, в якій майже кожен присвятив своє життя роботі у школі. Але все-таки такі сім’ї є.

Сьогодні я є студенткою одного з польських вузів, навчаюся на другому курсі магістратури. Але перед тим закінчила інший. Якби не мої вчителі іноземних мов, навряд чи саме так склалося моє життя.

Анатолій Ткачук свого часу працював агрономом у ветлівському колгоспі, але знаний у селі і як педагог.
Родом він із Угринич. Заочно навчався у Тернопільському педінституті ім. Ярослава Галана, на природничому факультеті, де здобув спеціальність «Біологія». Тож саме цей предмет викладав 28 років у Ветлівській школі.

Григорій Іванович Павлік у директорському кріслі загальоноосвітньої школи І-ІІІ ступеня с. Бихів - ось уже четвертий десяток  років. Він – джерело енергії та позитивної хвилі для своїх 33 вчителів, сіяч доброго і мудрого для 208 школярів, надійний товариш, який завжди готовий допомогти, найкращий батько для свого сина Володимира та доньки Юлії, керівник, колега й турботливий чоловік для дружини Віри Платонівни. Він – вправний очільник майстерні, де щодня формується думка підростаючого покоління.

Події району

Календар новин

March 2017
Mon Tue Wed Thu Fri Sat Sun
27 28 1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31 1 2
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Господині на замітку

Це цікаво

Посміхніться

No result...