жовтня

20

П'ятниця

Тут може бути Ваша РЕКЛАМА
(На місяць зверху - 150 грн, внизу - 100 грн)

Тут може бути Ваша РЕКЛАМА
(На місяць зверху - 150 грн, внизу - 100 грн)

Шановні читачі!

Передплачуйте газету у форматі PDF

Якщо з тих чи інших причин ви не можете передплатити наше друковане видання, повідомляємо вам приємну новину: з наступного року ви можете насолоджуватися переглядом «Нового життя» у форматі PDF. Адже інформація, розміщена на нашому сайті, відрізняється від тієї, яка є в друкованому вигляді газети.

Отож, з приводу передплати на електронну версію «Нового життя» у PDF-файлі, звертайтеся:

вул. Незалежності, 54, смт Любешів, 3-01-13, 3-01-14, 3-00-76, або ж за електронною адресою novezhuttya@gmail.com
Вартість передплати:
на місяць – 9 грн.,
на 6 місяців – 50 грн.,
на рік – 100 грн.

Останні коментарі

ПРО ТЕ, ЯК ДОВЕДЕТЬСЯ ЛІКВІДОВУВАТИ ЛИХО, ТРЕБА ДУМАТИ ЗАВЧАСНО

Цей рік, на відміну від попередніх, видався дещо благополучнішим у плані пожеж на екосистемах. Адже і торік, і перед тим майже весь час у літню пору працівники пожежної охорони били тривогу щодо загорань на торф’яниках, навіть деяких господарів притягували до відповідальності за порушення правил пожежної безпеки – спалювання на полях сухої трави, залишків рослинності. Й коли горіло, задіювали всі сили, аби приборкати пожежі, в тому числі персонали місцевих пожежних охорон (МПО). Та й коли горить у селі будівля, то кличуть же спочатку тих, хто ближче. Але, як виявляється, не все так добре, як би хотілося, у діяльності сільських підрозділів служби порятунку. Наскільки об’єктивні причини такої ситуації, редакція намагалася з’ясувати, поцікавившись думками різних задіяних осіб. 

 

Керівництво бачить так
Нині в Любешівському районі нараховується сім підрозділів місцевої пожежної охорони: при Бірківській, Великоглушанській, Залаззівській, Залізницькій, Малоглушанській, Седлищенській та Судченській сільських радах. Про це повідомив начальник Любешівського РС УДСНС України у Волинській області підполковник служби цивільного захисту Віталій Деркач. Їхня основна функція – вжиття першочергових заходів із гасіння пожежі  до прибуття пожежно-рятувального підрозділу з Любешова. За його словами, механізм фінансування МПО побудований на принципі дольової участі та залучення коштів місцевих громад. Упродовж поточного року на МПО з районного бюджету ані копійки не виділялося. Сільські ради фінансують пожежні підрозділи за власні кошти та за добровільні внески громадян. Віталій Миколайович зауважив, що переважно вони утримуються на мінімально можливому для функціонування рівні. Назвав і деякі конкретні неприємні факти. Зокрема, що в Судченській сільраді спостерігається неналежне утримання МПО: «Там відсутнє чергування, автомобіль та депо потребують ремонту. Ситуація в цій сільській раді вивчалася, були надані певні пропозиції, проте зрушень нема. Попри те, що й кошти на ремонт двигуна виділяли. Кілька місяців він перебував у Луцьку після ремонту, і лише минулого тижня його привезли в село. От тільки наразі він не встановлений, нема комплектуючих, запчастин». Загалом керівник рятувальників стверджує, що в 2017 році обстановка в районі з утриманням МПО  погіршилася через відсутність належного фінансування. І тут же додає: де голови громад передбачають відповідні кошти на утримання  МПО, люди організованіші в плані співфінансування, там проблем менше. Зазначив також, що у Бихові ситуація більше, ніж прикра: ще кілька років тому там теж діяло МПО, проте вже воно повністю зняте з реєстрації. Автомобіль ніби є – от тільки без мотора, насоса і багатьох інших деталей. Хто їх «потягнув» - невідомо, адже винуватців по сю пору не виявили.
Що думають із цього приводу у владних кабінетах, розповіли керівники району. Наприклад, голова райради Петро Нагорний повідав, що МПО – ініціатива сільських рад, тож саме місцева влада має подбати про їхнє фінансування, а з районного бюджету допомагають у міру можливості. У попередні роки, коли були дещо інші бюджетні відносини, район старався ці питання закривати першочергово. Назвав і цифри, котрі надало фінуправління, на підтвердження того, що у сільрадах достатньо власних надходжень: на сьогодні є більше 1 млн. 311 тис. грн. перевиконання річного плану по бюджетах, щоправда, не по всіх. У деяких сільрадах на кінець вересня мають уточненого виконання свого місцевого бюджету від 111 до 125%. Тож Петро Никонович переконаний, що на утримання МПО мають можливість виділяти кошти. Окрім того, звернув увагу на те, що ці підрозділи задіюють для ліквідації загорянь на звернення лісівників, виїжджають на виклики у сусідні села і не лише нашого району. Тому неодноразово радили очільникам органів місцевого самоврядування укладати відповідні договори про співфінансування утримання їхніх МПО. Висловив також своє бачення перспективи після створення об’єднаної територіальної громади: можливо, їх легше буде фінансувати за рахунок збільшення надходжень в ОТГ. Буде консолідований бюджет і зменшене навантаження на адмінперсонал сіл, тож за вивільнені ресурси зможуть утримуватимуться всі МПО. Може, виконком чи депутатський корпус ОТГ розробить окрему програму по МПО, де будуть вказані умови фінансування. З іншого боку наголосив: ніхто не прагне ліквідовувати їх: якщо є приміщення, авто справне, то підрозділ діятиме. Проте на сьогодні не треба чекати, що буде потім. І якщо по сільрадах є кошти, то сільські голови перш за все мають подбати про фінансування своїх МПО. А по-друге, без договорів співпраці навіть районний бюджет не зможе утримувати всі підрозділи. «Вихід, – переконаний Петро Никонович, - допомога громади, сільський та районний бюджети, плюс договори співпраці між сусідніми громадами, куди залучають на ліквідацію пожеж. При наявності коштів районний бюджет допоможе тим МПО, де найбільш «гарячі» проблеми». І зауважує, що де сільські голови знаходять розуміння й підтримку громад, там населення не стоїть осторонь цього питання, бо всі ж розуміють: коли біда, її легше перемагати разом.
Голова райдержадміністрації Олег Кух також звернув увагу на те, що є перевиконання планів сільських бюджетів, і ті кошти треба використати до кінця року, причому фінансування потреб МПО має бути в пріоритеті. Він бачить потребу в укладанні договорів на співфінансування в утриманні підрозділів тими, хто «користується його послугами». Тим більше, що після створення ОТГ, якщо не встигнуть сільради освоїти власні кошти на ці потреби, то вже муситимуть знаходити вагомі аргументи, аби переконати депутатів об’єднаної територіальної громади у необхідності виділення їм тієї чи іншої суми. Також Олег Іванович висловив припущення, що після створення об’єднаної територіальної громади кількість МПО може бути інша: «Наприклад, їх буде менше, але у «стовідсотковому» стані готовності. Відповідно, туди направлятимуться «серйозні» кошти на всі видатки». 
Погляд «зсередини»
Ми звернулися й до очільників згаданих сільрад, аби почути їхню думку. Так, Бихівський сільський голова Сергій Андрусик переконаний: підрозділ пожежної охорони в селі потрібний. Дійсно, мали стареньке пожежне авто, яке гасило пожежі і в своєму селі, і навіть у Залаззя виїжджало на виклики. «Через те, що стояло далеко, аж на колгоспному дворі, то й розікрали авто по деталях, і нині воно вже не підлягає ремонту. З іншого боку, люди кажуть, що не проти, аби відновити МПО, проте як до справи – громада практично не допомагала в утримуванні. Тому коли горить, просимо допомоги у Залаззі, а потім компенсовуємо витрати на пальне», - повідав Сергій Стефанович. 
Проте і в Залаззі, як виявляється, проблем вистачає. Сільський голова Микола Лавринюк зазначив, що їхній спецавтомобіль не новий, років 80-х, але справний, у непоганому стані. Найбільший клопіт наразі – відремонтувати пожежне депо, яке перебуває в аварійному стані. Тут планують навіть проведення системи опалення. Документація на ці роботи вже виготовлена, за свої кошти закупили шифер на перекриття даху. Власних передбачено 100 тисяч гривень на ремонт залучити, ще стільки ж очікують субвенції з районного бюджету. Зараз пожежне авто перебуває в дворі водія, на МПО задіяні двоє чоловіків. Що ж до фінансування цього підрозділу, то раз у рік з населення збирають по 100 гривень, а якщо тих коштів не вистачає, сільрада «долучається до співфінансування». 
У Малій Глуші, як сказав сільський голова Микола Віліч, пожежне авто - «ще з часів колгоспу». Але воно «на ходу», торік запчастини до нього придбали. Нині на МПО залишилася лише одна людина, раніше, залежно від сезону, було двоє. На утримання підрозділу громада «складається» впродовж року. Цього літа ситуація була спокійніша, бо через дощі не виїжджали гасити торф’яники, ліс. Не новий автомобіль і в сусідній Великій Глуші, теж колись переданий від колгоспу на баланс сільради. Очільник громади Євгенія Наливайко поінформувала, що із сільського бюджету передбачали цьогоріч 65 тис. грн. на потреби МПО. Пожежне депо – у центрі села, там ремонт зробили, є пічне опалення. Працює в них то одна, то дві людини, у березні зверталися до влади району з проханням фінансової допомоги, аби ще одного чоловіка задіяти. Минулого року у пожежонебезпечний період працювало троє, і всі мали «ставку», нині ж двоє ділять по 0,5. А два роки тому, в 2015-му, змогли придбати мотопомпу, щоб рятувальники брали воду з будь-якої водойми. Цьогоріч пожеж було небагато на торфовищах, справлялися власними силами і з Любешова працівників надзвичайної служби не залучали. На виклики виїжджали гасити у Щитинь і Малу Глушу, пальне їм компенсовували. Проте на майбутнє, наголосила Євгенія Олексіївна, переконуватимуть сусідів щодо співфінансування в утриманні МПО. Так само планують і з лісівниками співпрацювати по договорах. 
Якщо проаналізувати слова Залізницького голови Любові Михальчук, то в них чи не найблагополучніша ситуація по МПО. Більше десяти років діє тут цей підрозділ, зараз він повністю на місцевому бюджеті. Хоча у попередні роки окремі співгромадяни передавали на фінансування по 500-700 грн. «У нас хороше авто, працює троє людей. Коли горіли торф’яники на межі Рівненської та Волинської областей, залучали й наших хлопців із МПО. Гасили і в Судчі кілька разів пожежі, от тільки витрати навіть за пальне не вертали. Мають співпрацю з лісівниками, тож, буває, просять майстри лісу допомогти у гасінні пожеж». 
Не дуже жаліються і бірківчани. Так, очільник громади Світлана Костючик завірила: цього року повністю фінансували МПО за кошти бюджету сільради, попередні роки і громада долучалася, і районна влада помагала. Цьогоріч за спонсорські кошти небайдужих співгромадян придбали два пожежні рукави. До влади району зверталися з клопотанням допомогти придбати спецодяг рятувальникам і каски. На зарплату і пальне у їхньому бюджеті коштів вистачає. Приміщення, де нині МПО, – колишня котельня клубної установи. До речі, про пожежну безпеку своїх односельців тут дбають два рідні брати - Володимир та Сергій Мальчуки, про яких схвально відгукується голова: молоді, роботящі, чергують справно, завжди готові до виїзду на виклик. А раніше тут трудився їхній тато. Світлана Василівна зазначила, що питанню утримання пожежного підрозділу вона приділяє велику увагу - «щоб пальне було, вода, рукави і взагалі порядок на території МПО». Брати Мальчуки в свою чергу мовили, що хоча пожежне авто не нове, але завжди справне. При потребі самі або з батьком його ремонтують. А ще вони переконані: робота в своєму селі – краще, ніж заробітки десь далеко. 
Седлищенський сільський голова Людмила Ланевич назвала перевагу їхнього підрозділу: автомобіль, котрий використовують як пожежний, має бочку місткістю на чотири тонни води. Авто не спеціалізоване, а пристосоване, так само і колишнє приміщення котельні «перепрофілювали» під пожежне депо. Зазначила також, що їхні хлопці-рятувальники на районних змаганнях-оглядах зазвичай були кращі. От тільки жодних привілеїв щодо оплати їхньої праці не мають. В основному утримується МПО за рахунок громади, а також із сільського бюджету. Якщо раніше тут було дві штатні одиниці, то після зростання «мінімалки» залишилася одна. А років сім тому працювало троє чоловіків. «Наше МПО жодного дня не закривалось, авто постійно «на ходу», є черговий. По своїй території виїжджали мало, більше у сусідні села: Любешівську Волю, Березичі і навіть Камінь-Каширського району - Тоболи та Червище. Рекомендували Березичівському сільському голові співфінансування на утримання підрозділу. Проте нам лише за пальне компенсовували. З районного бюджету попередні роки не більше 10% коштів на утримання МПО мали, цього року не обіцяють взагалі нічого», - поінформувала Людмила Петрівна про сьогодення. Водночас висловила стурбованість, аби при створенні ОТГ, до якого ввійде і їхня громада, не ліквідували в них підрозділ МПО.
Чи ж біда навчить?
Так як найбільше критики звучало на адресу Судченської сільської ради, ми звернулися до місцевого керівництва щодо проблеми з їхнім МПО. Так, секретар Олена Токарчук розповіла, що не лише з несправністю спецавто проблема, але й відсутністю охочих працювати в місцевій пожежній охороні. З ремонтом мотора до автомобіля кілька місяців мають клопіт: то з оплатою на ремонт (10 тис. грн. із райбюджету на це виділялося), то як доставити його до обласного центру й назад, а ще ж встановити професійно треба. «Аби знайти водія, який би погодився працювати на МПО, розвішували оголошення по селу, зверталися навіть у центр зайнятості, проте охочих так і не знайшлося. А раніше ж двоє-троє людей працювали тут, хоча й на 0,5 ставки. І в сусідні села виїжджали: Березну Волю, Кухітську Волю. Пожежне авто (ГАЗ-66, 1973 року випуску) раніше стояло на території колгоспного двору, на окраїні села. Аби не зіпсували зловмисники його ще більше, очільник громади «перетягнула» його у власний двір. Щоб мати кошти на зарплату для рятувальників, дещо закладали в бюджеті, а також раз у рік збирали гроші по селу. Проте якщо одні люди здавали по 5-10 грн., то інші й від того відмовлялися. Після того, як авто якогось разу не завелося й не змогло вчасно виїхати на пожежу, то декого тоді біда навчила – здали на потреби рятувальників 500 гривень», - описала ситуацію Олена Адамівна. Незважаючи на це, керівництво сільради все-таки сподівається, що після ремонту авто знайдеться охочий працювати водієм їхнього МПО.
Які ж висновки?
Ось такі реалії сьогодення по сільських пожежних підрозділах. Комусь коштів не вистачає на зарплату, комусь – на запчастини до автомобіля чи на ремонт приміщення для нього, а десь уже ті авто геть вичерпали свої ресурси. Тому й доводилося чути, мовляв, район мало помагає, та й не завжди односельці розуміють потребу платити з власної кишені на утримання місцевих «пожежників». Інші бідкалися: «сусіди» після ліквідації пожежі лише відшкодували витрати на пальне (або й «забували»), проте більше ніяких зобов’язань не мали. А хтось же має чергувати весь час на МПО, і за це відповідно мати оплату. Ніби замкнуте коло якесь виходить...
Але час не стоїть на місці. Вже буквально через кілька тижнів ситуація кардинально зміниться: матимемо велику, майже на весь район, об’єднану територіальну громаду. Яка ж доля чекає на МПО? Як депутати ОТГ голосуватимуть, щоб з єдиного спільного бюджету направляти кошти на утримання пожежних підрозділів? Напрошується невеселий висновок: не виключено, що ті з них, котрі ледве животіють, доведеться ліквідувати. Але ж не всі населені пункти розташовані близько біля Любешова, де є пожежна частина. 
Своєрідний «лікбез»
Начальник Любешівського РС УДСНС України у Волинській області підполковник служби цивільного захисту Віталій Деркач наголошує: в ідеалі в підрозділі місцевої пожежної охорони має працювати четверо працівників, а як мінімум – троє. Треба, щоб постійно перебував там черговий, а техніка була справна, повністю укомплектована. У реальності ж ці підрозділи працюють «на мінімально можливому рівні», адже і людей мало, й обладнання теж. Звертає увагу Віталій Миколайович і на іншому: доводилося чути від людей, мовляв, пожежники приїжджають ліквідовувати загорання або без води, або з неповною цистерною. Головний рятувальник району пояснює: справа в тому, що пожежне авто, велике, але окрім цистерни об’ємом 2,5 т, має багато різного необхідного обладнання. З практики відомо, що об’єму води з такої цистерни вистачає на 5-10 хвилин при гасінні. Тож, щоб забезпечити безперебійну подачу води, рятувальники або відразу по приїзді на пожежу ставлять авто коло водойми і відповідними пристосуваннями подають воду безпосередньо з джерела, або після того, як використають її з цистерни  - залежно від обставин.
Тамара Урядова.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Єдина країна

Це цікаво

Календар новин

<< < жовтня 2017 > >>
пн. вт. ср. чт. пт. сб. нд.
            1
2 3 4 5 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31          
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання