жовтня

20

П'ятниця

Тут може бути Ваша РЕКЛАМА
(На місяць зверху - 150 грн, внизу - 100 грн)

Тут може бути Ваша РЕКЛАМА
(На місяць зверху - 150 грн, внизу - 100 грн)

Шановні читачі!

Передплачуйте газету у форматі PDF

Якщо з тих чи інших причин ви не можете передплатити наше друковане видання, повідомляємо вам приємну новину: з наступного року ви можете насолоджуватися переглядом «Нового життя» у форматі PDF. Адже інформація, розміщена на нашому сайті, відрізняється від тієї, яка є в друкованому вигляді газети.

Отож, з приводу передплати на електронну версію «Нового життя» у PDF-файлі, звертайтеся:

вул. Незалежності, 54, смт Любешів, 3-01-13, 3-01-14, 3-00-76, або ж за електронною адресою novezhuttya@gmail.com
Вартість передплати:
на місяць – 9 грн.,
на 6 місяців – 50 грн.,
на рік – 100 грн.

Останні коментарі

Про те, що комунальне підприємство «Волиньприродресурс» отримало дозвіл на видобуток корисних копалин на територіях трьох сільських рад нашого району, «Нове життя» уже писало. Вперше – коли тільки без відома громад таке рішення прийняла Волинська обласна рада, вдруге – після зустрічей голови облради та представників вищезгаданого підприємства із сільськими головами.  І ось з’явилося  нове у цьому питанні, тож вкотре повертаємося до нього. 
Думки, озвучені раніше
Чи будуть на території Деревківської, Бихівської та Цирської сільських рад видобувати бурштин та інші корисні копалини? Як селяни ставляться до цього? Про все це свого часу повідомляв районний тижневик. Журналісти цікавилися думками депутатів обласної ради Олега Куха та Миколи Бущука, очільників вищеназваних сільських рад. Фактично у більшості відповідях домінувала думка, що населення Любешівщини та представники влади – проти видобутку бурштину на наших землях. Такої ж позиції дотримується, зі слів очільників сільських рад, - і населення Деревка, Бихова  та Цира. 
Однак на нещодавній прес-конференції голова Волинської обласної ради Ігор Палиця озвучив дещо іншу думку. На запитання нашого журналіста, як він розцінює ситуацію, що КП «Волиньприродресурс» має право на дозвіл на видобуток корисних копалин, а місцеве населення – «проти», Ігор Петрович відповів: наскільки йому відомо, люди – однозначно «за», а ось голова райдержадміністрації  навмисне залякує людей, щоб перешкодити цьому процесу. І це при тому, що, за словами керманича представницької гілки влади Волині, видобуток принесе неабияку користь – місцеві бюджети матимуть чималі надходження. 
То чи чув хтось про такі факти, які редакції однозначно не відомі? Хто ж насправді хоче, аби бурштин у нас видобували, а хто  - ні? Стовідсоткову відповідь на це можна було б отримати, скажімо, за результатами соціологічного опитування. Однак наша редакція не має можливостей для його проведення, тож ми вирішили запитати думку впливових жителів цих трьох сільських рад, котрі безпосередньо спілкуються із місцевим людом, і за аналізом отриманих відповідей зробити висновки в цілому. Адже місцева інтелігенція як ніхто знає всі турботи громад, позицію населення з того чи іншого питання. А оскільки слова голів райдержадміністрації, районної та сільських рад можуть бути суб’єктивними у цьому питанні, то й не брали їх до уваги. Ось тільки, як виявилося, висновки не так легко зробити. Бо ж думки опитаних кардинально різняться. 
Що кажуть у Цирській сільській раді
Те, що у Цирі однозначно всі – «проти», ми почули від секретаря сільської ради Наталії Купрійчик. Як розповіла Наталія Василівна, від жодного жителя населених пунктів їхньої сільради вона не чула згоду на те, аби у них видобували бурштин. Крім того, днями відбулася зустріч селян із представниками КП «Волиньприродресурс» у їхньому селі. І хоч як переконували приїжджі гості населення у вигоді співпраці, люди категорично налаштовані проти. «Мої земляки хвилюються, що буде із землею після такого видобутку. Спеціалісти стверджують, що землю вивезуть, потім завезуть, тобто все буде, як раніше. Але присутні на сходах селян навіть їх запитували, чи вірять вони самі в таку нісенітницю. Адже знаємо, у що перетворюється земля після копання сонячного каміння. Розповідали нам, що налагоджена у них співпраця із «Волиньторф», мовляв, працівники підприємства залишаються без роботи, бо вже нема торфу. То за рахунок наших територій ніби зможе працювати завод. Але чому ми маємо страждати задля того, аби комусь було добре? Нам треба насамперед думати про себе. Має селянин той клаптик землі, працює на ньому, здає, правда, за безцінь картоплю. Але ж усе-таки має якусь копійку. А тут і землю забрати? З чим залишимося? Тобто і всі мої земляки, і я як жителька Цирської сільської ради однозначно негативно ставимося до цього питання», - повідомила у телефонній розмові Наталія Купрійчик.
А ось інший представник цієї сільської ради – депутат Любешівської районної ради Борис Сінчук - має дещо відмінну позицію. За його словами, не всі односельці проти того, аби на їхніх землях видобували бурштин чи інші корисні копалини. Дехто переконаний: хоча б так якусь копійчину матимуть за оренду земель, що заростають. «Старше покоління переважно боїться. А особисто я підтримую законний видобуток. Бо ж дірок від спроб підпільного копання на території нашої сільської ради вистачає. А так буде один господар, який займатиметься цим», - висловив свою думку Борис Володимирович. 
Позиція представників із Деревка
Тут дещо сумніваються у цьому складному процесі представники місцевої сільської інтелігенції, з якими поспілкувалися журналісти. Хоча, як зауважив депутат райради Микола Мокіч, його односельці, наскільки йому відомо, однозначно проти цього. Не повністю впевнений і сам Микола Федорович. Каже, що якби це все відбувалося відповідно до законодавства, так, як наразі розповідають спеціалісти, то він – «за». Головне – аби пустелі після такого видобутку не залишалися. Та й умови договору варто добре вивчити. Пропонують ніби 3 тисячі гривень за гектар, але договір КП «Волиньприродресурс» може розірвати і  через п’ять, і через десять років. Тож на такий великий проміжок 3 тис. грн. – це просто смішна ціна. За той час селянин зможе продати вирощену на цих землях продукцію на значно більшу суму. «Добре, якщо законно, серйозно. Але, думаю, поки що ми до таких відносин «не доросли», - підсумував свої слова Микола Мокіч. 
Його односелець Микола Мандзик, відомий у нашому краї аграрій, має свою думку з приводу цього: «З одного боку, якщо мислити на державницькому рівні, то ці Богом дані корисні копалини треба розробляти, так як вони принесуть розвиток нашим територіям. Але це можна робити, лише коли громадянське суспільство досягне необхідного рівня розвитку. У тому ж стані, що є нині, із теперішньою самосвідомістю однозначно це заборонено. Корисні копалини, які є на наших землях, мають працювати на розвиток наших громад. А на даний час, якщо почати добувати бурштин, то, думаю, громади можуть у кінцевому результаті залишитися і без корисних копалин, і без прибутку». 
Роздуми бихівчан 
У цьому селі думками щодо видобутку бурштину на місцевих землях ми поцікавилися також у двох людей. Так, депутат райради Павло Беденюк розповів, що місцеве населення виступає проти цього. Сам же він вважає, що землі, які не використовуються і заростають бур’янами,  доцільно віддати під геолорозвідку. Тим більше, що будуть же заключення спеціалістів, договори,  відповідальні особи. І, до того ж, реальна копійка як для місцевого бюджету, так і конкретно для людей. «Загалом особисто я підтримую таке нововведення на наших територіях», - сказав Павло Беденюк.
А ось його односельчанин Григорій Павлік, директор місцевої школи, переконаний, що до спільного знаменника у цьому питанні ще не дійти через досить низьку поінформованість населення. «Приїжджали до нас представники комунального підприємства «Волиньприродресурс», розказували людям, а ті толком і не знали, про що то йде мова. Питання доволі “сире”. Його вивчати треба добре. Тож стверджувати, що всі - «за», чи всі - «проти», не можна. Роз’яснити все детально людям потрібно. Розібратися в цьому мають насамперед сільські голови. А то для селян кажуть одне, для преси – інше. А люди, знаєте, як у нас: куди вітер віє, туди й вони», - роздумує Григорій Іванович. 
А що ж хочуть селяни? 
Отже, якщо проаналізувати ці вислови, більшість із сільської інтелігенції все-таки підтримує законний видобуток корисних копалин, але, найголовніше, щоб він був дійсно законним та не ніс шкоду як землі, так і загалом громаді. 
Натомість зовсім іншої думки дотримуються пересічні жителі цих трьох сільських рад, з якими випала нагода нам поспілкуватися. Так, бихівчанки Оксана Савчук та Альона Демчинська категорично проти цього. Наприклад, пані Оксана зазначила: «На тій території, яку хочуть орендувати, є мої паї та моїх рідних. Не віддамо землю нізащо. Вона нас годує. А «марсіанські дірки», які залишаться після копання, нікому користі не принесуть». 
Такої ж думки – і жителька Цира Світлана Губарик: «Бурштин сьогодні є, а завтра його немає. Ми ж жили, живемо на цих територіях, тут жити нашим дітям. А що ми їм передамо у спадок, коли дозволимо копати бурштин? Ми хочемо, щоб у нас було все спокійно. Що робиться у сусідніх нам районах, де  масово йде видобуток сонячного каміння, нам добре відомо. Однозначно всі мої земляки негативно ставляться до такої перспективи. Хай дадуть нам спокійно жити і нас не чіпають!». 
Це ж саме озвучив для журналістів і житель Деревка Віктор Крук: «Слухаючи те, що розповідають представники підприємства, яке хоче працювати на наших землях, складається враження: вони нас вважають за дурнів. А що вже казати про договір, котрий вони пропонують! Оренда землі – мізерна, деяких обов’язкових пунктів договору взагалі нема. Одне тільки речення чого варте – «орендар має повне право розпоряджатися землею». Це ж, виходить, ми віддамо свою землю, а взамін нічого не отримаємо. Більше того, вони обіцяють, що проведуть рекультивацію. Свого часу на деяких площах нашої сільської ради її вже проводили. Тепер ці землі повністю втратили свою родючість. Аналогічно буде й зараз, а, може, ще й гірше. Якщо викопати два-три кар’єри біля нашого села, то й Деревка як такого у перспективі не стане, адже ці водойми стягнуть всю воду. А де нам буде сіяти? Де пасти худобу? Це ж які площі! Переконаний: усі деревчани - проти цього. Ну, може, назбирається один відсоток тих, хто думає інакше». 
Замість епілогу
Ось така ситуація виходить. Прості люди навіть слухати не хочуть про те, що на їхніх землях видобуватимуть бурштин. І просто не стримують сміху, коли чують запитання про те, чи їх не примушували до такої думки. Визнають позицію населення і представники сільської інтелігенції. Але мають і свою, яка подекуди відрізняється від загальнонародної. При цьому зауважують, що до такого висновку дійшли самі, проаналізувавши всі «за» і «проти». 
Тож однозначний підсумок зробити складно. Скільки людей – стільки думок. Упевнено можна стверджувати лише одне: про жодні залякування ніхто й не чув. 
Може, й направду, таке важливе питання ще не вивчене, “сире”, не обговорене із громадами. Тому й вимальовується така картина. Хтозна, можливо, після детальних роз’яснень думки і зміняться. Та для цього треба час. А його, на жаль, уже не так багато. КП «Волиньприродресурс» готове починати роботи. І як зустрінуть їх громади, залишається поки що питанням відкритим і досить таки небезпечним. 
Наталія Муха. 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Єдина країна

Це цікаво

Календар новин

<< < вересня 2017 > >>
пн. вт. ср. чт. пт. сб. нд.
        1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 30  
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання