жовтня

18

Середа

Тут може бути Ваша РЕКЛАМА
(На місяць зверху - 150 грн, внизу - 100 грн)

Тут може бути Ваша РЕКЛАМА
(На місяць зверху - 150 грн, внизу - 100 грн)

Шановні читачі!

Передплачуйте газету у форматі PDF

Якщо з тих чи інших причин ви не можете передплатити наше друковане видання, повідомляємо вам приємну новину: з наступного року ви можете насолоджуватися переглядом «Нового життя» у форматі PDF. Адже інформація, розміщена на нашому сайті, відрізняється від тієї, яка є в друкованому вигляді газети.

Отож, з приводу передплати на електронну версію «Нового життя» у PDF-файлі, звертайтеся:

вул. Незалежності, 54, смт Любешів, 3-01-13, 3-01-14, 3-00-76, або ж за електронною адресою novezhuttya@gmail.com
Вартість передплати:
на місяць – 9 грн.,
на 6 місяців – 50 грн.,
на рік – 100 грн.

Останні коментарі

Віднині на фасаді приміщення Любешівського технічного коледжу Луцького національного технічного університету, поряд із пам’ятною дошкою Герою України Гриневичу Едуарду, є ще дві – також випускникам цього закладу, Героя АТО Олександру Деркачу та Івану Хрупчику.

Так стверджує Тарас Мокич із Бихова, котрого разом із чотирма іншими юнаками цього понеділка проводжали на строкову військову службу.

Віталій Касянчук із с. Люботин - справжній чоловік, мужній захисник: окрім того, що тринадцять місяців відслужив під час часткової мобілізації, півроку як контрактник захищав терени Батьківщини.

Майже чверть століття Володимир Кузьмич із Люб’язя після закінчення Шацького лісового технікуму трудиться в ДП СЛАП «Любешівагроліс» майстром лісу. А ще за плечима в нього – строкова служба, котру відбував у Німеччині. Небагатослівний по натурі, чоловік неохоче розповідає про своє перебування на Сході України, звідки повернувся торік. 

Сьогодні Україна згадує жертв Іловайської трагедії, адже 29 серпня виповнилася третя річниця кривавого бою під Іловайськом на Донеччині.

Старший сержант Олександр Дишко із Ветел – один із волинських захисників, які вміщені на фотовиставці «Герої – серед нас». Цей молодий чоловік добровольцем пішов захищати цілісність держави під час першої хвилі мобілізації. Він - із багатодітної родини, причому двоє його старших братів також є учасниками бойових дій на Сході України.

У липці цього року троє жителів району як добровольці підписали контракт на службу у Першому окремому мотопіхотному батальйоні «Волинь». Тобто всі вони служитимуть разом.

Буквально кілька днів нас віддаляють від чергової трагічної річниці: 16 серпня 2014 року, закривши собою бойових побратимів, у зоні бойових дій на Сході України загинув кадровий офіцер, старший лейтенант, заступник командира роти 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Пасевич Іван із с. Залізниця. Від червня відбувалося громадське обговорення щодо присвоєння  його імені навчальному закладу, де він навчався дев’ять літ, формувався як особистість. І ось цього вівторка підбили підсумки.

На просторому подвір’ї сохне щойно зібране житнє зерно. Біля будинку розкинувся розкішний виноградник із великими гронами ще зовсім незрілого винограду. Він своїм широким листям створив надійну схованку від променів палючого сонця, де якраз поралася господиня цього двору, жителька села Люб’язь, мама учасника антитерористичної операції Віра Круковець. 

Слова цієї пісні мимоволі спадають на думку, коли підходиш до хатини в Бихові, де проживають рідні сестри – Єфросинія та Юстинія Фадеївни. Адже вишеньки тісненько туляться одна до одної, а з боку дороги майже затуляють частину двору. Юстинія Небесна біля шістдесяти літ прожила на Луганщині. А в 2014 році, відколи на Сході України розпочалися бойові дії, жінка повернулася в рідне село. 

Тетяна Кушнерук – лікар-інфекціоніст Любешівської ЦРЛ. А віднедавна вона – єдиний контрактник жінка-офіцер, молодший лейтенант медичної служби.

Анатолій Оласюк із Селіска днями разом із двома іншими військовозобов’язаними жителями району повернувся з навчальних зборів резервістів оперативного резерву першої черги. 

Знову літо розкошує всіма барвами квітів, золотом дозріваючого колосся. Як і тоді, коли обірвалися молоді життя двох наших героїв-земляків – Трохимука Юрія та Корця Романа.

Як повідомлялося на сторінках нашої газети, уродженець села Великий Курінь Олег Зімич до Дня медичного працівника отримав нагороду від Президента України Петра Порошенка – орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня - за надання кваліфікованої медичної допомоги та високу професійну майстерність у зоні проведення антитерористичної операції. Тож хто він, цей молодий орденоносець?

Звання Почесного громадянина Любешівського району Герою України, першому заступнику командувача високомобільних десантних військ Збройних сил України, уродженцю с. Щитинь Андрієві Ковальчуку присвоєно ще декілька місяців тому. Але нагода вручити цю відзнаку випала лише у суботу, коли Андрій Трохимович приїхав на малу батьківщину.

Молодший сержант Михайло Зімич із с. Великий Курінь не на словах, а на ділі відстоює цілісність нашої держави. Адже в травні цього року підписав контракт із 10-ю окремою гірсько-штурмовою бригадою. Наразі проходить тактичні навчання на Рівненському загальновійськовому полігоні. А за плечима в молодого чоловіка – близько двох років перебування в зоні АТО, куди пішов добровольцем. 

Наша землячка Ірина Сухаревич наразі знаходиться в населеному пункті Щастя, що в Луганській області. Її основне завдання там – надавати медичну допомогу військовим на передовій. Попри свій юний вік, дівчина свідомо обрала таку нелегку життєву стежину і не шкодує про це. Мовляв, коли така ситуація в Україні, не можна стояти осторонь.

31 травня Герой України, Герой Небесної сотні Едуард Гриневич міг би святкувати свої 32-і іменини. Однак йому завжди буде 28. Саме в стільки снайперська куля зупинила його молоде життя 20 лютого 2014 року під час Революції Гідності. Останнього ж дня нинішньої весни для Едуарда дарували багато квітів. Адже чимало людей зібралося віддати шану Герою з нагоди відкриття пам’ятного знаку Едуарду Гриневичу на центральній площі с. Деревок, яка носить його ім’я.
Євгенія Василівна Ковальчук зі Щитиня – звичайна проста жінка. Але все ж саме їй Бог послав велику радість і водночас непросту місію – бути матір’ю Героя України – Андрія Ковальчука, першого заступника командувача високомобільних десантних військ Збройних сил України (до березня 2016-го - командира 80-ї аеромобільної бригади). Кажуть, у дитини пальчик заболить, а в матері – серце. Тож можна лишень уявити, скільки болю пережило серце Євгенії Василівни. Адже вона щохвилини, щомиті просить Господа, аби оберігав її сина на війні. Бо ж надто рідко буває Андрій Трохимович удома. А все там – на Сході, де ворог зазіхає на цілісність нашої Батьківщини. При одній лишень згадці про сина-Героя її очі яснішають, на вустах з’являється щира материнська посмішка. Вона з невимовною любов’ю у голосі говорить про свою кровинку.

22 травня 2014 року – дата, що закарбована як одна з найтрагічніших сторінок новітньої історії України. Озброєні бойовики о 4 год. 30 хв. ранку обстріляли блокпост українських бійців біля міста Волноваха, що на Донеччині. За офіційними даними, у волноваській трагедії загинули 18 українських воїнів, понад 30 – поранено.

Єдина країна

Це цікаво

Календар новин

<< < жовтня 2017 > >>
пн. вт. ср. чт. пт. сб. нд.
            1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31          
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання